Нещодавно я написав вірш з такою строфою:
Ти зняла напірник із подушки,
сорочки заплямлені береш,
а мені здається,
що і душу
терпеливо ти мою переш.
Передбачаючи зацікавленість цими рядками деяких сучасних українських пародистів, я вирішив полегшити їхню працю і створити пародії замість них.