Нещодавно я написав вірш з такою строфою:
Ти зняла напірник із подушки, сорочки заплямлені береш, а мені здається, що і душу терпеливо ти мою переш.
Передбачаючи зацікавленість цими рядками деяких сучасних українських пародистів, я вирішив полегшити їхню працю і створити пародії замість них.