Звідки проза?

Дівчата першими освідчуються...
                Боже!
Невже сам вік намислив
                отаке?!
Писав би Пушкін, певно,
                прозу,
Якби услід йому оглянулася
                Керн.
Володимир Грипас
Чи я не ніжний лірик, може,
А чи таке намислив вік?!
Дівчата першими — о боже! —
Звертають погляди в мій бік.
Одна всміхнулась загадково.
Одна кивнула. А одна
Мені шепнула раптом: «Вово...»
Тетяна — звалася вона.
Тупнув ногою я безтямно
І принципово крикнув: «Ні!»
Але вмудрилася Тетяна
Записку всунути мені.
Відсунув я з досади вірші,
Записку взяв до рук мерщій.
«Я вам пишу —
            чого ще більше?» —
Було нашкрябано у ній.
Та я, прибравши горду позу,
Стояв несхитний, як стіна...
З тих пір пишу я тільки прозу,
Хоча й віршована вона!