А я лиш тобі відповім: — Мене вже немає — я вишнею стала, Цвіту під віконцем твоїм. Надія ХоменкоЯ вишнею стала: спочатку цвіточки, А потім уже ягідки... Чому ти цурався, обходячи мовчки, Як я простягала гілки? Тобі у вікно, червоніючи, висла, А ти відвертався, мовчав. А раз усміхнувся натужно і кисло: Кому це потрібно, мовляв? Я вишнею стала. А що з того вийшло? Тепер ти бурчиш у вікно: «Такі перетворення дівчини в вишню Набили оскому давно».