Пора нові характери творити, Відкинувши уявлення старе! Уміє муха шити і варити, І, що найбільше радує, пере! Така вона, окрилена епоха, Таких висот змогли ми досягти, Що муха, у колишньому — забрьоха, Тепер являє приклад чистоти. Колись комар напише мемуарно, Що оженився він на ній немарно, Пліткам міщанським давши відкоша. Пере чистуха, аж шумлять дерева, Аж світиться від щастя комарева Закроплена, під мухою, душа!
