Не хочу від тебе
нікуди іти з ворогами!
Так млосно-жасминно
вправляєшся ти з пирогами.
Так люмінісцентно,
мажорно і так тріумфально,
Так екстравагантно-
тюльпанно
і всепоглинально!
Лиш ти в пирогах бузиново
збудив мою душу.
Нема вже ні тіста,
ні сиру —
зізнатися мушу.
Та глянь: мої губи,
округлені спрагло й волого,
не схожі хіба на пиріг,
що не можеш без нього?
