Уривок з поеми-циклу
«Відкрите море душі»

(Петро Осадчук)

Чому б нам не згадати про пиріг?
Адже поема-цикл передбачає
То те, то се...
        То шлях, що славсь на Варну,
То величальне: «Слався на віки!..»
Отож згадаймо перший наш пиріг.
Він був зачатий в лоні тіста сиром.
Він плив до нас, як біла каравела,
В іще не заримовані серця.
Ти запитала: — Хто його зліпив? —
На що я скромно опустив свій погляд.
— Де буде він, коли його не стане? —
Ти додала під посмішки мисливців.
Я відповів: — В тобі і у мені,
А згодом — у наступних поколіннях!