Вірші про поетичні присвяти
За триптихом «Бесіди з Драчем»
та «Віршем без присвяти»,
збірка «Повернення з літа».
Написав Драчеві три присвяти,
І обсіли сумніви сумні.
Що, як стануть інші дорікати:
— Чом йому присвяти, не мені?
Скільки їх — кому торкнула слава
Юний чуб чи літню сивину!
Та хіба вони не мають права
На мою присвяту, хоч одну?
Той у видавництві редагує,
Той сусіда, той лауреат...
На мої присвяти претендує
Весь спілчанський секретаріат.
В тому й річ, що їх у мене скільки!
Ну, а я всього один на всіх.
От чому я вирішив до Спілки
Якось разом запросити їх.
— Ви простіть мені великодушно! —
Я до них звернувся. І за мить:
— Та нічого!.. — всі сказали дружно.
Тільки Драч промовив: — Бог простить.
