Вгорі і внизу

Дядьки вручну розпилюють колоду.
Петро вгорі, Іван внизу.
Петро командує: — Дурна у тебе мода!
Не смикай! Не спіши! Чи не пиляв ти зроду?
Колоду ріжем — не лозу!
Іван піввіку обробляв дубину,
Знав добре, що робить і як.
Петру говорить: — Ближче стань, дивак!
Та нагинай хоч трохи спину!
А то стоїш — жердину проковтнув!
— Ну, ти не дуже, брате!
Я теж умію кепкувати.
І знов Петро своєї затягнув.
Іван уже мовчить на всі його слова,
Бо тирса рот і очі зябива…
— От бачиш, як пішло! — згори несеться, —
Пиляємо, як справжні трударі!

І чом це декому здасться,
Що він мудрішає вгорі?