До грядки підійшов Олень: — Здоров, Кабане! Коли ж ми бачились востаннє? — Ти що, осліп, не ївши цілий день? Хіба не знаєш, непоштивий, Що я з весни Підвищений у Барани! Чого ти витріщив баньки, немов на диво?! — Даруйте, я цього не знав. Побачив, що ви землю рили І тин звалили, То я по простоті гадав, Що з Кабаном зустрівся знову, А ви — Баран! Спасибі за розмову! Дай боже вам дійти і до Коня, Якщо в душі ви — не Свиня.
