Мухомор і Заєць

— Ех, Зайчику, даремно ти стрибаєш!
Мене одначе не переконаєш
У тім, що ти
Сягнув науками значної висоти,
Поглянь на себе: наче дід, зігнувся,
За вуха окуляри зачепив...
Якби ж то хоч порядно одягнувся!
А то живеш, як і до того жив,
В сіренькій, непомітній шубі.
Ні, треба жити, як на сцені, в клубі,
В солідній пишноті
І красоті!
Приміром, ми, червоні Мухомори!
Ти подивись, які узори
На шапці на моїй!
Ми виділяємося в хащі лісовій
Із сірого масиву.
Солідна шапка — не пусті слова! —
Тут Заєць перервав промову цю спесиву:
— Ні, Мухоморе! Все це трин-трава,
Бо толку мало,
Що в тебе шапка, ніби в кардинала!
Під шапкою ж відсутня голова!