Мурах і Свиня

Свиня Мураха зустрічає
І вихвалятись починає:
— Багата я, а ти бідняк!
Мурах дивується: — Чому це так?
Зерна у мене досить на всю зиму,
Його я добре берегтиму,
А в тебе що?
— Ха-ха, Мурах!
Зерна у мене — страх!
Кадуб повнісінький стоїть біля корита!
Ну, що?
— Ех, паця ти невмита!
Тобі зерна того на пару днів,
Бо ти його розсиплеш, чепуруха,
І перетопчеш, як макуху!
Загине марно славний дар ланів!
Про те давно вже всі на світі знають:
Багатство там, де хліб не розкидають
І марно не псують!
У цьому суть.