Юрій Шип

Зубр у науці

Столичний зоолог
Прибув у лісництво.
Місцеві — на сполох:
— Таке представництво!
Проблемою зубра
Займеться учений.
— Хай кожен зазубрить,
Що звір нечисленний,
Бо кожну з особин
У картку фіксую.
«Природі пособим!» —
Роботу пишу я.
Берусь я вивчати
Проблему незвичну... —
І от розпочато
Науку практичну.
У царстві зеленім
Технічна обнова:
Екрани, антени,
Мигалка чудова.
Все пише у книгу
Служитель науки —
Від швидкості бігу
До кількості звуків.
Він зубра у гори
Загонить щодалі
І голодом морить:
Чи всі витривалі.
Два здохли в дорозі,
А п’ять захворіло...
Лісництво в тривозі:
— Та що це за діло?
— Це, братці, наука, —
Зоолог толкує. —
Така вона штука,
Що й жертв потребує. —
Лісничий і каже:
— Звиняйте на слові,
Беріть свої вражі
Картки облікові,
Манатки — у зуби!
Задосить-бо муки
Зазнали вже зубри
Від зубра науки!