Жіноча доброта

Занедужав раз Данило —
Мав тринадцяту зарплату!
Так щось голову крутило,
Аж зайти не міг у хату.
Але все-таки з порогу
Придобритися подужав:
— План дали ми! Перемога!
Привітай героя-мужа! —
А вона — та що це з нею? —
Не кляне, до столу просить,
Не за звичкою своєю
На підносі чай підносить.
Але щось Данила руки
Хоч і слухались, та важко.
Розлетілася на штуки
Найдорожча в хаті чашка.
Диво-дивнеє! Дружина
Черепочки позбирала,
Мужа в ліжко положила
І накрила покривалом...
Виявляється, що мила
У борги в той день улипла:
Шубу з соболя купила,
Гобелен взяла на виплат...
Ще й надумала просити —
Бо ж відпустка буде скоро, —
Щоб путівку їй купити
У Батумі, в санаторій.