Ворона і золото

Байка

У гаю одному
Річ вели зловтішно
Щиглі про Ворону:
— Птаха найдурніша! —
(Їм не забувались
Сир той і Лисиця).
Зверхньо насміхались:
— Між Папуг годиться!
— Лиш одне у моді
Каркання в дурепи!
— Щось толкове годі
Ждати з недотепи!
— Он дивись, вертає
Звідкілясь в діброву.
— Мабуть, сир шукає
Для Лисиці знову!.. —
А вона тим часом
Інший клопіт мала,
Золоті прикраси
Від тих Щиглів крала.
До гнізда носила
Героїня наша.
Зараз в неї сила,
Хата — повна чаша.

. . . . . . . . . .

Байка без моралі
І гроша не варта.
У Ворони... далі
Була бита карта.