Обмін досвідом

Раз в РБУ
На господарському дворі
Вели таку розмову слюсарі:
— Люблю учених!.. Ох і темнота!..
Залізли, мов кроти,
В свої науки.
Не по зубах для них
Житейські штуки.
З ученим справу мати — красота!
Бува, нещасний краник протіка —
Для нього ж це проблема он яка!..
Грошва
       од них
Сама пливе у руки.
Один професор
(От уже профан!)
По четвертній платив мені
За кран!

— А я, —
Колегу інший перебив, —
Опалення поетові робив,
Поетові-сатирику Шарайку.
Брав тільки по карбованцю
За гайку.
(Хай копійчана, звісна річ,
Вона,
Але й карбованець —
Таки ж не четвертна!)
І, думаєте, угодив Шарайку?!
Еге! — він устругнув про мене
Байку!..
Зате і я ж
Завдав йому мороки!
Запам’ятає, капосний,
Мене:
Поволоводив клятого
Три роки!
Та ще й таке утяв —
Не всяк утне:
Повік
Писака втямить не зуміє,
Чому опалення
Не гріє.