Пишна дама

Эх, к такому платью бы
да еще бы —
                  голову.
В. Маяковский
Він своє чадо,
мов диво з див,
у прах розфуфирив і в світ пустив.

Тож і одягнута — боже ти мій! —
зі штучної шкіри пальто на ній,
а фарб,
а золота й інших прикрас!..

Просто — божественна!
Екстра-клас!..

Тільки під блиском отим — гай, гай! —
душі та серця — і не шукай!
і (як бува у подібних дам)
нема і розуму ні на грам!..

    Примітка (для дам):

Мої шановні та любі дами!
Конфліктувати не хочу з вами:
Убори ваші всі, зрозуміло,
Це — особисте, жіноче діло...
Та як письменник часом, буває,
Сіреньку книжку свою вдягає,
Мов пишну даму, в коштовні шати,
Про це вже грішно було б мовчати,
Бо переводить же, бісів син,
Золото,
        фарбу
                і — ледерин!..

Так що не вас я у данім разі,
Мої шановні, мав на увазі.