Об’єктивно-похвальне слово
якомусь письменникові
од його шанувальника

Критики лають тебе дарма.
Знать, об’єктивності в них нема...

А кожна ж книжка твоя — чудова!
Яка магічна там сила слова!
Розцілувать я тебе готовий
За кожен витвір той пречудовий...
Критики ж лають тебе дарма,
Видати, совісті в них нема.

Ні, тебе критика не оцінила.
Ти — чародійник! Ти — геній! Сила!
Досить сторінку перегорнути,
Щоб силу слова твого відчути.
Хай прочитаю одну лиш фразу,
І почуваюся ліпше зразу...

Мене підтримують твої твори.
Гей, що без них я робив би, хворий?!
Критики ж лають тебе дарма,
У них, як видно, біди нема...

А тобі кожен у ноги вклониться,
Хто знає, що за біда — безсонниця.