Ряднина

Хтось шибку вибив у вікні,
То дірку там Рядниною заткнули —
І за турботами про це забули.
Минали так за днями дні.
А незабаром та Ряднина лепетала:
— Посаду я заслужено дістала.
Така робота по мені!

...Десь, може, тижнів три пройшло —
Коли це Скляр приносить скло
І взявсь витягувать Ряднину.
Вона ж — у крик:
— Рятуйте, гину!
Підстави для зняття мого нема!
Я добре знаю це сама
Й мовчать не буду!
Ще й скаргу ось подам до суду,
Тоді узнаєш ти!..

* * *

Напевне, годі про Ряднину, —
Буває, що й людину
З чужого місця не стягти.