Павло свого сусіда Гната Узявсь навчить пірнати. Під воду як пірнув сусід — Пропав і слід. Тож виправдовувавсь Павло: — Як і домовлено було, Я вчив його пірнати, А звідки ж міг я знати, Що Гнат не вміє виринати? Про це він не казав ні слова... На жаль, живе ще логіка Павлова.
