Хіба це життя?

Живу — немов не люблена ніким...
Спішу в крамниці й на роботу...

Трамвай. Бульвар. Помолоділий сквер.
Уже й додому небагато.
Сьогодні що у нас? Лише четвер?!
І жду, як змилування, свята.
Любов Горбенко, зб. «Сумління»
Живу — немов не люблена ніким...
Спішу — сама собі не вірю! —
Не на побачення — нема ж бо з ким... —
А в гастроном: захтілось сиру!

Трамвай. Бульвар. І я, ще молода...
Нуртує кров гаряча в тілі...
Сьогодні що у нас? Лиш середа?!
Ще ж так далеко до неділі!

Так і живу, не люблена ніким...
Це ж не життя — нудьга зелена!
Та ладна вже на те я, дідько з ним,
Щоб... пародист влюбився в мене!