Чого й куди пливуть хати?

По морю білому білим качатком
Хатина плине у вечорінь.
. . . . . . . . . . . . . .
По морю синьому білим качатком
Пливе хатина в моря юначі...
Михайло Казидуб, зб. «Промені літа»

Хати, прив’язані до хмар димами,
Пливуть кудись за хмарами хати.
Пливуть хати з дорогами, садами,
Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати.
Микола Луків, зб. «Весняні дощі»
Пливуть хати по морю і по небу,
Пливуть в туманах, в хмарах, ще й в димах...
Яка нечиста сила їх жене-бо?
Михайле! Колю! Чуєте? — не треба!
Верніть хати! Верніть їх по домах!
Воно, звичайно (правду ніде діти),
Видовище цікаве, що й казать...
Але ж побійтесь бога: там же діти!
Там старики, жінки... — Й всі хочуть жити!..
Ні! Все-таки —
        верніть хати назад!