А я — неначе свічка. Все в мені Таке ясне й прозоре, мов живиця. Людмила Скирда, зб. «Сходи» Ви ж добре бачите, що я уся прозора, Що я свічуся, наче із живиці вся... Тож як не соромно вам жерти мене зором? Як вам не соромно на мене так дивитися?
