Якби не дактилі і ямби

Я вештався в Одеському порту,
Не знаючись на дактилях і ямбах...
Марко Зісман, зб. «Різноліття»
Я вештався в Одеському порту,
Не знаючись на дактилях і ямбах...
Я й досі б ще тинявсь, напевне, там би,
Якби не розкусив науку ту.
Та що все те! — здолав я й анапест
І навіть — слово честі! — амфібрахій! —
Заримувати можу в пухи й прахи
Усе, що від землі й аж до небес!
...Згадати ниньки страшно пору ту...
Подумать тільки: світ мене не знав би!
Сонетів Марка Зісмана не мав би! —
Якби отак, бездактильний, без’ямбний,
Я вештався в Одеському порту...