Я бачу світ у власному вікні, Заплетений у смерекові шуми, — І не болять мені ніякі глуми, Що мало світу вділено мені. Іван Гнатюк Вірш «Вікно». Збірка «Жага»Хай ще у сивій давнині Діди любили повторяти: «Не тільки світу, що в вікні!..» — Чи маю я на те зважати? Я до вікна чолом припав, Я з ранку до смеркання стежу, Як ввись зростає Борислав, Як на горбах гніздяться вежі, Як нафта плине із глибин, Як на узгір’ях сіно косять. Я при вікні сиджу. Один. І бачу світ. Для віршів — досить.
