Микола Петренко

А батечко відрікся...

(Трансформація одного вірша)

Тільки зорі, Синь прозора. Від краси — хоч плач! Йдуть по вулиці, Сміються Вінграновський, Драч... — Здрасте, діти! — Здрастуй, батьку! Та коли ж, коли Встигли діти оперитись, Злинуть, як орли? Тиміш Одудько Вірш «Вечірній гомін», львівська газета «Вільна Україна» від 25 вересня 1962 р. Тільки зорі. Синь прозора. Шлях у молоці, Йдуть по вулиці, Співають Молоді Співці. Йдуть по вулиці Поети, Линуть голоси: — Ми попалим На планеті Ті чужі мости! Тиміш Одудько Той же вірш «Вечірній гомін», збірка «Заграви», Львів. Каменяр, 1968 р.
Тільки зорі. Синь прозора. Ранок заяснів. Що ж ти, батечку, Відрікся Від таких синів? І покинуті поети (В цьому винен ти!..) Йдуть розбоєм По планеті, Палячи мости...