О книги мої!..

О книги мої!
На цім тижні
то м’яко, то їдко мені посміхався Чєхов;
і Сковорода-мудрець мене провідав;
і якось ураз обступили
сивобородий Уїтмен, мов дуб могутній,
і людяний Коцюбинський,
і світлочолий Довженко...
Володимир Коломієць,
             вірш «Це так, як по стежці»,
             збірка «Поміж чуттями і дивами». Молодь, 1969 р.
То було на тім тижні.
Сидимо:
М’який і їдкий і усміхнений Чєхов,
Сивобородий Уїтмен, мов дуб могутній,
І людяний Коцюбинський,
І світлочолий Довженко...
Коли чую: хтось дзвонить.
Виходжу — Микола Сом.
— А тобі чого тут? — питаю. —
Хіба ти не бачиш, із ким я балакаю?
Ні, суне.
Так я делікатно — за двері,
І клац перед носом англійським замком!
...О книги мої!..