Акваріумне натхнення

В акваріумі плава мілкота,
За листячком ховається. Дрібушка.
Угору — вниз. І їй таки байдужки,
Чи сріберна вона, чи золота.

Торкнеться скла — і знову поверта...

Сюди-туди, туди-сюди, вертушка...

Ну, що в тобі, рибиночко мала?
Ти ж не зоря та й, певне ж, не жар-птиця,
А бач, мій зір до себе прип'яла...
Микола Рачук
В акваріумі, поруч зі столом,
Кишить табун дрібушок нетямущих.
Дивлюсь і думаю: «За цим ось склом
Тем філософських плаває тьма-тьмуща!

Це ж, братці, справжній броунівський рух:
Сюди-туди, вниз-вверх, за колом — коло...
О, як це підіймає творчий дух.
Вони ж на тебе дивляться, Миколо!

Можливо, ця рибиночка мала
Рідня отій, що з пушкінської казки?
Сюди-туди, вниз-вгору... Ну й діла,
Метляє, мов за помахом указки».

Комусь — грозити гарпуном киту,
А я, пробачте, знаю свою норму:
Тягаю поетичну мілкоту —
І вистача для власного прокорму!