Кругойдучі сни

Тендітний яблуневий цвіт
Мені сьогодні снився.

Лісів Карпатських мідь багряну
Щоночі бачу уві сні.

Сняться й сняться
              наддніпрянські села
Й уві сні ввижаються мені.

І сниться їй весни
                      гілля зелене.
Сниться й сниться війна.

Химерним сном здаються трутні.

Спокійно сплять
               дніпровські кручі.
Щоб їм не снилися криваві ночі.

Щоб цвіт весни довічно
                          квітнуть міг
У снах її, у почуттях моїх.

Безсоння, сумніви, вагання.

Цвітуть в Херсоні абрикоси,
Черешні в Знам’янці цвітуть.
В вітрах і хмарах кругойдучих
Поміж епох, поміж століть,
Загрузши по коліна в кручах,
Казковий велетень стоїть.
Аргентина. Уругвай. Канада.
Борзна. Лубни. Прилуки.
                              Яготин.
Любомир Дмитерко.
    Із збірки «Київські кручі»
Приснилися дніпровські сонні кручі,
На котрі падала багряна сонна тінь.
Черешні знам’янські і хмари кругойдучі,
Борзна. Прилуки. Яготин. Ірпінь.

Коли я сплю, натхненні чую звуки,
І безліч тем мені приносять сни,
Я віднаходжу в них Борзну. Прилуки.
Ірпінь. Пирятин. Яготин. Лубни.

Учора снились соняшники з кахлі,
Прилуки, сон-трава і Уругвай,
Медунки, люміналами пропахлі,
Ірпінь. Борзна. Лубни і Парагвай.

Сьогодні ж — абрикоси у Херсоні,
Що сонно похилилися на тин,
А потім знов дніпровські кручі сонні.
Лубни. Борзна. Прилуки. Яготин.

Тож не сумуй, звитяжний мій читачу,
Якщо колись присниться щось мені,
Про все, про все, що уві сні побачу,
Повідаю тобі в будучині.