Вогненні рядки

Вогонь, вогонь тече у наших жилах.
Вогонь в очах, хвала вогню, хвала!
Василь Марочкін
З вогню і попелу я є і вічно буду.
Хвала вогню, що досі не зачах,
Що наскрізь пропікає мені груди,
І полум’ям жахтить мені в очах.

На нім мені ще довго догоряти,
І спалювать надії і думки.
Я дихаю, розбурханий, як кратер.
І дим, і попіл! І на всі віки!

Вогонь, вогонь!
            Така навкруг жарота!
Хоч не підходь — аж до кісток пройма.
Невже й тепер тим не заткнув я рота,
Хто каже, що в рядках вогню нема?!