Стрічаючи — проводжаю

Тебе стрічаю, наче проводжаю.
Григір Мовчанюк
Тобі всміхаюсь, ніби зневажаю,
Немовби не любов оце — а гра.
Тебе шукаю, мов не помічаю,
І серце б’ється, ніби завмира.

Стрічання наше, наче розставання,
Немов не ми зустрілися, а хтось.
І ця розмова, ніби німування,
Чогось не вистача — мов зайве щось.

Люблю тебе одну, хоч не єдину,
І так радію, наче жду біду.
Іще не раз колись тебе зустріну,
Коли від тебе навмання піду.