Перекур

Самосад — як мідь! — кадили...
На сигарету зірку ловить...
Погомоніли, покурили...
Світів від цигарок зір і щебінь...
Розкришену «Шахтьорську»,
            долоні витерши, кури...
До пальців — хоч цигарку припали...
Буцім ні з ким більше закурити...
Прохав цигарку, на шматок газети
тютюн вилущував...
Володимир Затуливітер
В диму, в чаду тих тютюнових бур
Йому себе судилося спалити.
Так часто пише він про перекур,
Що ніколи буває й закурити.