Милий край
Наш край багатий квітом і добром...
Бо милішим видається світ,
Якщо він багатий ластівками...
О, дні дитинства, милі, гомінкі...
Людей найкращих у селі
Рядком звеличу репортажним...
Костянтин Назаренко
Його багатств перелічить не можна,
Чи зокрема узять, чи взагалі.
Настурція, півонія, волошка —
Чого лише нема в моїм селі!
А скільки бачив птиць на тому тижні!
Синиці, горобці і ластівки,
Сичі і сови, журавлі і стрижні —
Й за день усіх не впишеш у рядки.
Той дуб, що хмар сяга шатром відважним,
А разом з ним осику, ясен, в’яз
Звеличував я віршем репортажним,
Охоче риму підбирав не раз.
І що не день стає мені ясніше,
Що я не можу обійтись без них,
Якщо те миле, інше ще миліше,
А третє наймиліше від усіх.