І по ребрах, і по спині

Ох, цей дощ!
Переб’ю, — так і знай, —
    переб’ю довгі ноги.
Микола Бучко
Ох, цей дощ!
    Чи не зна, що мені заважає!
З ним на битву стаю!
    В мене виходу більше немає.
Для початку у руки
    візьму замашненьку ломаку.
І по ребрах пройдусь,
    відлупцюю, неначе собаку.
Хай тікає мерщій.
    А не схоче — знайду ще й дубину,
Вздовж і впоперек нею
    обміряю боки і спину.
А не вплине на нього
    цей захід рішучий і строгий,
Я на крайність піду:
    переб’ю, переб’ю довгі ноги.
А як дощ перестане,
    в атаку піду на завію,
І усім розкажу,
    що живу не пасивно — а дію.