І йде, і пливе

Іди, пшенице важкоколоса,
Іди, ячменю сердитовусий,
І кукурудзо, і гречко, й просо...

Здається, все, що є живе —
Класично, не як-небудь,
Пливе, пливе.
Усе пливе...

І я завеснений пливу...
Микита Чернявський
Здається, все що є живе,
Не просто так — класично
Кудись іде або пливе,
Шляхи долає звично.
Мов напнуті від протиріч
Ідуть і пізно й рано
То ніч — у день, то день — у ніч,
То знову ніч — у ранок.
Ідуть і стебла, й колоски —
Пшениця, гречка, просо.
І дощ шмарує навпрошки,
Не прямо йде, а косо.
Ніхто уже не відведе,
Не спинить, не загає
Усе пливе або іде,
Мені в рядки лягає.