Костю визвали «на килим», Дають прочуханки. — Як, — питаються, — могли ви Напитися зранку? По закону, як відомо, Пори отакої Не дають ніде й нікому Тих клятих напоїв. Костя глибоко гикнув, Далі хитро підморгнув: — Дуже п-простим є секрет Такої «п-поблажки»: Я йому — «Не треба з-здачі!» Він мені — з-завиту пляшку!
