Тато з мамою не раз Наставляли Музу: — Віддавайся-но, вже час! Йди на шию мужу! Що ж, весілля відгули В літню нічку теплу, І незчулися, коли Зять на шию гепнув. Ну, а нині ясно всім: Вже до того йдеться, Що й внучаток няньчить їм Скоро доведеться.
