Один хвалько шептав другому: — Ти ж тільки не кажи нікому, Як я піймав його на слові І трахнув у своїй промові! Я в порошок розтер його! — Кого? — Ну, та начальника ж свого. Йому тепер уже не встать! — Коли ж це сталося з тобою? — А вчора, — каже, — як ліг спать Та вкривсь кожухом з головою...1954
