Роботяги

Лежить Химка на лежанці, а Савка на лавці.
— Вставай, муже, півні піють! — каже Химка Савці.
Савка вкрився з головою ковдрою на ваті:
— Зовсім, — каже, — то не півні — комарі прокляті.
    Гарний сон я бачив, мила,
    А ти розбудила.
    — Я ж не знала, не сварися,
    Лягай додивися! —
Вранці Савка із-під ковдри носа висуває
Та й говорить Химці: — Кицю, вставай, бо світає!
— Спи, мій котику руденький! — Химка Савці годить. —
Зовсім, — каже, — не світає, місяць, — каже, — сходить.
    Щось приснилось, як заснула.
    Встала та й забула. —
    Савка каже: — Гайда спати,
    Треба ж сон згадати! —
Повернулись на другий бік, та й хропуть тим часом,
Химка — високо і тонко, Савка — низько, басом.
Летить утка через хату та й пада на воду.
— Хропака такого, — каже, — я не чула зроду.
    Химка стогне: — Ох, морока,
    Змуляла вже бока! —
    Савка грима на дружину:
    — Ну, то ляж на спину!