Почну я вірш з того моменту, Як перукар свого клієнта До половини вже достриг, А тут начальник на поріг!.. Голяр, мов дзига, закрутився Й під ноги шовком простелився: — Сідайте, прошу! Я вас — вмить! — Та в тебе ж чоловік сидить? Голяр догідливо прорік: — То маловажний чоловік...1954