Хазяїн та віслюк

Привів хазяїн віслюка до річки напоїть.
Віслюк напивсь, постояв мить
І став поволеньки виходить із води.

Але хазяїн знову заверта його туди
І голову ослячу пригина:
— Та пий же, твар дурна.
Вода ж смачна!..

Віслюк на воду більш уваги не зверта
І морду набік одверта.

Подумавши, хазяїн виніс рішенець:
— Їй-право, ти, віслюче, молодець!
Напивсь у міру — і кінець.
А я на вмови друзів піддаюсь
І так надудлюся, аж з ніг валюсь.