У міському парку

У шортах шкіряних і майже боса
Іде білявка довгокоса.
Поглянувши в той бік,
Звернувся до сусіда літній чоловік:
— Чого ця молодь тільки вже не носить!.. —
Сказав розважливо, без глумоти. —
Коли б цій дівчині не коси,
Могла б за юнака зійти.

Під бокс пострижений сусіда
Аж випнувсь тут, неначе проковтнув аршин,
І процідив зневажливо до діда:
— Ніяка то не дівчина,
То Едуард, мій син!..

— Пробачте, — знітивсь недогадько, —
Не знав, що ви його, даруйте, батько. —
Сусід не витерпів і став кричати:
— Не батько я йому, а мати!..