— Чого сумний такий? — Левко поспівчував Ониську. — Та знову, — каже той, — Розбила жінка миску... — Пусте, — Левко йому відповідає, — У кожного таке буває. — Та я, — сказав Онисько, — Теж на тім стою, Але розбила жінка миску ту об голову мою.
