Цапові роги

— Ти, Зайче, не мели дурниць:
Кущі підгризти — Заяча робота,
А не Кротів, а чи Лисиць.
Гризи і все! Чого кривити рота?
Куші — не баобаб, —
Розпорядився Цап.
Ну, Заєць — шо? Не виконать наказу?.
Аж гульк — Ведмідь: — Ти що це наробив?!
З кущів колись-то виростуть дуби.
Вони — дібров майбутніх база.
— Хіба отут я головним?
Це Цап придумав, а на мене напад.
— Гаразд, покличте Цапа.
З’явився Цап, від страху ледь живий:
— Ну, що ти, Зайчику, на мене все звертаєш?
Та я ж тобі казав,
Щоб лопухи в кушах повигризав!
Нашкодив — ну, тепер, як знаєш!
— Та це ж... Це ж ви мені… —
Але скінчить не мав наш Заєць змоги —
Ведмідь штурне чи ні,
А Цап уже наставив роги.