Петро, що вперше споглядав Стрибки у воду, Надумав і собі дістати нагороду: — Чого ви плещете? Я клас ще вищий дам! — З плечей сорочку він зриває, Штанці жбурляє на пісок. — Фотограф є? Нехай не проморгає! Я йду показувать небачений стрибок! — Дійшов до вишки гордовито, Нагору хвацько зліз, Та тільки глядь униз — Завмер, немов свинцем налитий! Стоїть, зубами цок-цок-цок, Куди й подівсь зухвалий голосок!
