Євген Васильченко

Прикована кобила

(За народними мотивами)

— Ну, як воно життя-буття? —
Цікавиться Дорога у Підкови.
— Та ніби до пуття,
Як взять здоров’я за основу.
Поглянь: великий віз
Тягну, як молоденька, знову!
Та лихо, що до сліз
Доводять ковалі зухвалі:
До мене, капосні, Кобилу прикували!