— Ти чув, що вигадали люди? — Підсів до Півня Горобець. — Двір завтра виметуть. Сміття уже не буде. Тепер тобі й мені кінець! — Спасибі, друже! Попередив вчасно! Зоря вечірня скоро згасне, Настане ніч. Відома річ: Поснуть всі люди до світанку. Тоді оказію зроблю я отаку: Візьму та й не скажу «кукуріку»! І все! Не буде ранку! Надію покладай на розум, не горлянку.
