Кухар і Кіт

Метнувся Кухар у чайну.
На кухні, бач, не хоче пити чаю.
А там — хильнув, і склянку не одну.
Назад, хитаючись, чвалає.
І тільки-но переступив поріг,
Як Кіт хотів шмигнути межі ніг.
— Ах ти злодюга!
Нашкодив і мерщій тікать?
Схопив Кота і ну шмагать:
— Провчу тебе, лінивий волоцюго?
Чого тікав? Ага-а! Курчатко з’їв?! —
Кіт заперечити хотів,
Але... розмова не калач,
Кола у хід пішов деркач.
Тут мудрості шукати марно!
Тож і спливло безкарно
Кухарчуку смачне курча:
За нього Кіт одержав деркача.