Котяче переконання

Кабан привів Кота в долину:
— Рий ями і сади малину!
Так наказав Ведмідь.
— А чом це я? Хіба я вмію рити?
— Поменше треба говорити!
— Ні, говорити слід:
Найкраще риє яму Кріт!
— Кріт — то само собою,
А нині черга за тобою.
Так що бери і мовчки рий!
— Ага! Роби дурну роботу,
Та ще не май нічого проти?!
Не буду! Не дурний! —
І Кіт, хвоста задерши вгору,
Подався у комору.
Та не дійшов: Ведмідь за шкірку — хвать!
— Зайди лишень... хвилин на п’ять...

Садив малину Кіт без нарікання...
Чудова річ — переконання!