Критика

Сіренький Горобець
Критикував Шуліку:
— Чом він ие визнає ні статі, ані віку,
Всіх зобиджає — і кінець?! —
Захвилювалася пташина зграя:
— Нехай розкаже перед усіма,
Чи є у цьому правда, чи нема!
А вже Орел розсудить, винних покарає! —
Шуліка визнав: — Промах справді був.
Погарячився я, про ввічливість забув.
Тож винен, каюся відверто!
Не буде більше скарг — от щоб мені померти! —
Тут і Орла почувся бас:
— Шуліку слід би покарати,
Та він поклявся, що гріхів не буде мати.
Пробачимо йому на перший раз! —
І доки ці слова луна перекидала,
Як м’ячики, із краю в край,
Шуліка думав: «Горобцю, чекай!
Я скуб тебе, та мало!»

Нараду скінчено. На жаль,
Тоді я не подумав про мораль,
Сьогодні ж пізно: Горобця не стало!