Кажан і Шпак

Якось на жердці під навісом
Не спалось Кажану:
— Егей! Ви чуєте? Учора поза лісом
Загнав Орла наш Дятел в бузину.
І не кажіть — це просто дивно,
Як міг таке вчинить він зло?!
Адже іще учора закликав активно,
Щоб все по-доброму у нас було!
— Потрібно менше брехень розпускати! —
Промовив Шпак, що мимо пролітав, —
Добру давненько можна вже й настати,
Якби ти язиком поменше теліпав,
А вибрав вірну у взаєминах дорогу.
А за Орлом дарма видавлюєш сльозу.
Перевернися, стань на ноги,
Щоб голова була вгорі, а не внизу.